Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Керівництво для авторів

Редакція збірника «Агрохімія і ґрунтознавство» запрошує авторів надавати на розгляд Редколегії рукописи українською або англійською  мовами, оформлені згідно з цією інструкцією, якою враховано правила Українського правопису (2019), вимоги МОН України до наукових фахових видань, національні стандарти з видавництва та вимоги наукометричних баз даних.

Форма подання матеріалів і приклади назв файлів

  • PDF-файл — рукопис статті (“ ivanchuk.pdf)
  • Word-файл — рукопис статті, придатний до редагування “ ivanchuk.doc”
  • Кожна графічна ілюстрація в окремому файлі в оригінальному редакторі, придатному до редагування (“ivanchuk_figppt”; “ivanchuk_fig2.xls”);
  • Word-файл — анкета авторів рукопису (“ivanchuk_info.doc”). Завантажити файл-шаблон ACSS- Info-ukr_en_rus.doc
  • Word-файл — ліцензійний договір на використання наукового твору — сканована копія (“ivanchukjicense agreementu.doc”). Завантажити файл-шаблон - ACSS-License_agreement-ukr Надсилається тільки після затвердження до видання.

Матеріали потрібно надіслати секретарю редакції на адресу tnlaktionova@ukr.net або agrochemsoilsci.org@gmail.com.

Рукопис повинен бути набраним у редакторі “Word” або “Open Office” шрифтом Arial, кегль для основного тексту — 10 pt., для назв і тексту у таблицях і рисунках — 9 і 8 pt. (для уточнення кеглю у різних частинах рукопису користуйтеся шаблоном ACSS-Template-ukr.doc).

Краї: верхній і нижній — 2 см, лівий і правий — 3 см. Початок абзацу — з відступом 1,25 см. Міжрядковий інтервал в тексті, таблицях і рисунках — одинарний. Загальний обсяг рукопису статті — не менше 8-10 сторінок, короткого повідомлення — не менше 5 сторінок.

Структура рукопису

Рукопис дослідницької статті має містити такі складові:

  1. Титульна частина: УДК; назва статті; ініціали і прізвища авторів; офіційна назва установи, де було виконано роботу, місто, країна; електронна адреса одного з авторів для контактів.
  2. Розширена анотація (резюме) мовою рукопису обсягом не менше 1800 знаків (разом з ключовими словами). Анотація має включати таке: обгрунтування, мету і завдання роботи, використовувані методи, досліджувані об’єкти, основні результати, висновок автора.
  3. Ключові слова або фрази (5-8 слів) мовою рукопису;
  4. Вступ (короткий критичний аналіз публікацій і результатів, здобутих раніше; обґрунтування вибору теми статті, новизна, авторський внесок; обов'язково - мета і завдання статті);
  5. Об'єкти (матеріали) і методи досліджень (детальний опис об’єктів, методики польових дослідів, обґрунтування вибору методів аналітичних робіт, способи розрахунків тощо);
  6. Результати досліджень (рекомендовано поділ на підрозділи — 3.1.; 3.2 );
  7. Обговорення (аналіз) результатів досліджень (не об’єднувати з Результатами);
  8. Висновки і перспективи подальших досліджень;
  9. Подяки (за потреби);
  10. Список використаних джерел (№№ у послідовності цитування);
  11. Титульна частина англійською мовою;
  12. Розширена анотація англійською мовою (не менше 1800 знаків разом з ключовими словами);
  13. Ключові слова англійською мовою;
  14. References — список використаних джерел, перекладений англійською.

Спеціальний шаблон для оформлення рукопису зі зразками оформлення всіх частин і вказівками на розміри кеглю можна завантажити: ACSS-Template-ukr.doc

Ілюстрації

На всі ілюстрації має бути посилання у тексті вище у скобках (Табл.1; Рис. 1), або без скобок. Жодна з ілюстрацій не може включати інформацію, наявну в іншій ілюстрації або в тексті.

Графічні матеріали (рисунки, діаграми, фото та ін.) розміщують у тексті рукопису. Додатково графічні матеріали подають окремими файлами в оригінальному вигляді (у тому редакторі, в якому їх створювали) з метою можливого редагування у разі потреби.

Графіки, схеми, фотографії повинні бути чіткими, придатними для сучасного, якісного відтворення. Фото слід подавати високої якості, файлами у форматі jpg (не менш 300 dpi). Файли графічних матеріалів мають бути високої якості, у векторному форматі (PS, EPS, CDR). Всі пояснення до рисунка (шрифт Arial, кегль 8 pt) мають бути розміщені між рисунком і підписом до нього (шрифт Arial, кегль 9 pt, курсив). Текст усередині самого рисунка треба звести до мінімуму. Розмір рисунка — допустимо мінімальний. Використання кольорових ілюстрацій рекомендується, але у друкованому варіанті збірника ілюстрації будуть чорно-білими, отже, підбираючи кольори автор має пересвідчитися, що рисунок у чорно-білому виконанні буде зрозумілим.

У підписах до картографічних матеріалів обов'язково вказують масштаб, а до мікрофотографій — ступінь збільшення.

Таблиці розміщують у тексті рукопису після першого посилання. Назва таблиці (шрифт Arial, кегль 9 pt., курсив) має розкривати її зміст. Таблиця за розміром має бути не більше ніж на одну сторінку (книжкової орієнтації). Основний шрифт у таблиці — Arial, кегль 9 pt. Примітки до таблиці або виноски розміщують в останньому рядку таблиці (шрифт Arial, кегль 8 pt.). Всі символи, абревіатури та позначення мають бути розшифровані у примітках.

Деякі правила набору тексту

Скорочення, крім загальноприйнятих, не припустимі ні в тексті, ні в ілюстраціях. Абревіатури слід розшифрувати після першого використання термінів.

Одиниці вимірювання фізичних величин слід наводити відповідно до Міжнародної системи одиниць СІ (SI). Математичні формули й рівняння слід створювати у редакторі Microsoft Equation, що є частиною текстового редактора Microsoft Word або Open Office.

Спеціальні символи (в т.ч. назви фірм, апаратури, препаратів, техніки та ін.) слід наводити в оригінальному написанні (не перекладати).

Посилаючись на іноземних авторів у тексті їх прізвища не перекладати.

Назви рослин та мікроорганізмів обов’язково слід дублювати латинськими.

Автору слід бути дуже уважним вписуючи терміни латинськими літерами — треба обов’язково перемикати клавіатуру (!!).

Посилання на джерела інформації в тексті рукопису слід давати у квадратних дужках і нумерувати послідовно у порядку цитування (тобто починаючи з «[1]»). Бібліографічний опис слід оформлювати згідно з ДСТУ 8302:2015 (Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016).

Не включати в прикінцевий список джерел посилання на Державні стандарти (ДСТУ, ISO) та інші нормативні документи, де описано методику досліджень, статистичні збірники. Посилатися на них потрібно у посторінкових виносках, з наскрізною, по тексту статті, нумерацією виносок.

Посилання на авторські свідоцтва й патенти треба вказувати у списку джерел.

Для створення списку використаних джерел англійською мовою (References) назву цитованої роботи перекладають, а всі інші дані у бібліографічному описі транслітерують (для цього можна скористатися on-line посібником: з української - http://ua.translit.net/ або http://translit.kh.ua/; з російської - transliterator setup.zip).

Форматування References виконують відповідно стилю APA (AMERICAN PSYCHOLOGICAL ASSOCIATION (APA) REFERENCING STYLE).

Звертаємо Вашу увагу, що цитувати треба як класичні, так і найновіші публікації (останніх 3-5 років) у провідних профільних виданнях світу (англійською), обов’язково вказуючи їх DOI або URL, правильність (активність) яких слід перевіряти.

Посилатися на рукописи (автореферати, дисертації, звіти та інші), можна лише, якщо вони доступні в мережі, тобто, мають електронну адресу (URL) розміщення повного тексту.

Приклади оформлення переліку посилань можна побачити у статтях останнього випуску збірника АіГ на сайті. Будь ласка, не застосовуйте «нумерований список» (з «Бібліотеки нумерації» в Word).

Приклади застосування розділових знаків у тексті і в ілюстраціях:

дефіс «-» — тільки в складних словах, без розділення. Приклад: «науково-технічний»;

коротке тире «-» — для позначення інтервалу, від-до, без розділення. Приклад: сторінки 12­19, роки 2001-2015, але 2017/2018 сільськогосподарський рік;

довге (стандартне) тире «—» — між словами, з розділенням. Приклад: «ґрунт — це самостійне природно-історичне тіло...».

Клавіші для набору тире: коротке - Alt+0150 або С^+«мінус» на цифровій клавіатурі; довге — Alt+0151 або С^+АК+«мінус» на цифровій клавіатурі.

Порядок редакційного опрацювання рукопису

Діяльність головного редактора, членів редакційної колегії і співробітників редакції збірника АіГ, пов’язана з опрацюванням і опублікуванням рукописів, ґрунтується на дотриманні етичних норм у стосунках з авторами і рецензентами (див. Публікаційна етика).

Всі рукописи проходять незалежне рецензування вченими, які здійснюють дослідження за близькою тематикою і мають публікації у профільних виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань України, або виданнях, що включені в міжнародні наукометричні бази даних. Процедуру рецензування детально описано у розділі «Індексація»

Після отримання позитивного рішення від рецензента редакція надсилає автору зауваження та пропозиції рецензента і редактора, та рахунок на сплату вартості публікації. Вартість публікації однієї сторінки статті а також умови оплати вказано у частині «Фінансування та цінова політика» у розділі «Про збірник».

Автор має сплатити вартість публікації за рахунком і надіслати на електронну адресу редакції скановану копію або фото банківського чеку (квитанції).

Автор зобов'язаний урахувати всі зауваження рецензента і редактора (або аргументувати відмову від запропонованих змін у рукописі) і відправити виправлений і перероблений матеріал на адресу редакції у термін не більше 30 днів. Якщо термін відправки буде перебільшено, рукопис розглядатиметься як новий.

Редакція залишає за собою право вносити корективи граматичного і стилістичного характеру і, в разі необхідності, знову повернути рукопис на доопрацювання.

Повністю підготовлений остаточний варіант рукопису надсилається автору для ознайомлення.

Після цього статтю буде надруковано у черговому випуску збірника, розміщено на сайті видання, присвоєно їй індекс DOI (digital object identifier) і зареєстровано у наукометричних та реферативних базах даних, перелічених у частині «Індексування та реферування» у розділі «Про збірник».

Поради авторами для уникнення помилок і плагіату

Слід пам’ятати, що метою написання статті є висвітлення, оприлюднення результатів наукового дослідження (оцінювання, аналізу), а не постановка і проведення дослідження.

Для огляду літератури слід обирати оригінальні джерела — видання, де вперше опубліковано потрібний Вам аргумент.

У жодному разі не слід дублювати в тексті дані, що містяться в таблицях або рисунках.

Припустимий рівень самоцитування — не більше 5 %.

Небажаними є посилання на підручники та електронні джерела ненаукового характеру, на енциклопедії, словники та довідники.

Не скорочувати назви міст у бібліографічному описі.

Для дослівного цитування слід обов’язково застосовувати лапки («цитата») і не змінювати авторський текст у цитаті. Використовувати пробіл і три крапки для опущеної частини цитати.

Слід намагатися узагальнити інформацію, отриману з різних джерел, використовуючи власні слова.

Не варто починати абзац з цитати, ініціалів або прізвища автора.

Автор повинен мати дозвіл на відтворення ілюстрацій, таблиць, малюнків, взятих у інших авторів та/або джерел якщо автори або правовласники забороняють використання своїх матеріалів без спеціального узгодження. Дозвіл повинен бути розміщений внизу під кожним елементом.

Щоб уникнути звинувачень у автоплагіаті не слід копіювати фрагменти малозміненого тексту із власних, раніше опублікованих, робіт не посилаючись при цьому на первинне джерело. Більшість редакторів і рецензентів вважають, що автоплагіат — це неетично.

Слідкуйте за коректністю цитування: посилайтеся на первинні джерела, не цитуйте джерела, які прямо не стосуються теми статті, повністю і правильно оформлюйте бібліографічний опис, не допускайте неспівпадінь цитувань у тексті і переліку джерел.