Інструкція

Редакція збірника «Агрохімія і ґрунтознавство» запрошує авторів надавати на розгляд редколегії рукописи українською або англійською мовами, оформлені згідно з цією інструкцією, якою враховано правила Українського правопису (2019), вимоги МОН України до наукових фахових видань, національні стандарти з видавництва та вимоги наукометричних баз даних.

 Форма подання матеріалів і приклади назв файлів

 (1) PDF-файл — рукопис статті з ілюстраціями (“ivanchuk.pdf”);

(2) Word-файл — рукопис статті з ілюстраціями, придатний до редагування “ivanchuk.doc”;

(3) Кожна графічна ілюстрація в окремому файлі в оригінальному редакторі, придатному до редагування (“ivanchuk_fig1.ppt”; “ivanchuk_fig2.xls”);

(4) Word-файл — анкета авторів рукопису (“ivanchuk_info.doc”). Використовувати файл-шаблон Info-ukr_en

(5) Word-файл — ліцензійний договір на використання наукового твору — сканована копія (“ivanchuk_license agreement.u.doc”). Завантажити файл-шаблон – License_agreement ukr Надсилається тільки після ухвалення до публікації.

Матеріали потрібно надіслати секретарю редакції  на адресу tnlaktionova@ukr.net або agrochemsoilsci.org@gmail.com.

Рукопис повинен бути набраним у редакторі “Word” або “Open Office” шрифтом Arial, кегль для основного тексту — 10 pt., для назв і тексту у таблицях і рисунках — 9 і 8 pt.

Краї: верхній і нижній — 2 см, лівий і правий — 3 см. Початок абзацу — з відступом 1,25 см. Міжрядковий інтервал в тексті, таблицях і рисунках — одинарний. Загальний обсяг рукопису статті — не менше 8–10 сторінок.

 Структура рукопису

Рукопис дослідницької статті має містити такі складові:

  1. Титульна частина: УДК; назва статті; ініціали і прізвища авторів; офіційна назва установи, де було виконано роботу, місто, країна; електронна адреса одного з авторів для контактів.
  2. Розширена анотація (резюме) мовою рукопису обсягом не менше 1800 знаків (разом з ключовими словами). Анотація має включати таке: обґрунтування, мету і завдання роботи, використовувані методи, досліджувані об’єкти, основні результати, висновок автора.
  3. Ключові слова або фрази (5–8 слів) мовою рукопису;
  4. Вступ (короткий критичний аналіз публікацій і результатів, здобутих раніше; обґрунтування вибору теми статті, новизна, авторський внесок; обов'язково – мета і завдання статті);
  5. Об'єкти (матеріали) і методи досліджень (детальний опис об’єктів, методики польових дослідів, обґрунтування вибору методів аналітичних робіт, способи розрахунків тощо);
  6. Результати досліджень (рекомендовано поділ на підрозділи — 3.1.; 3.2. ….);
  7. Обговорення (аналіз) результатів досліджень (не об’єднувати з Результатами);
  8. Висновки і перспективи подальших досліджень;
  9. Подяки (за потреби);
  10. Список використаних джерел (№№ у послідовності цитування);
  11. Титульна частина англійською мовою;
  12. Розширена анотація англійською мовою (не менше 1800 знаків разом з ключовими словами);
  13. Ключові слова англійською мовою;
  14. References — список використаних джерел, перекладений англійською.

Спеціальний шаблон для оформлення рукопису зі зразками оформлення всіх частин і вказівками на розміри кеглю можна завантажити: ACSS-Template-ukr

Ілюстрації

На всі ілюстрації має бути посилання у тексті вище у круглих скобках (наприклад, Табл.1; Рис. 1), або без скобок. Жодна з ілюстрацій не може включати інформацію, наявну в іншій ілюстрації або в тексті.

Графічні матеріали (рисунки, діаграми, фото та ін.) розміщують у тексті рукопису. Додатково графічні матеріали подають окремими файлами в оригінальному вигляді (у тому редакторі, в якому їх створювали) з метою можливого редагування у разі потреби.

Графіки, схеми, фотографії повинні бути чіткими, придатними для відтворення. Всі  пояснення до рисунка (шрифт Arial, кегль 8 pt) мають бути розміщені між рисунком і підписом до нього (шрифт Arial, кегль 9 pt, курсив). Текст усередині самого рисунка треба звести до мінімуму. Розмір рисунка — допустимо мінімальний. Використання кольорових ілюстрацій рекомендується, але у друкованому варіанті збірника ілюстрації будуть чорно-білими, отже, підбираючи кольори автор має пересвідчитися, що рисунок у чорно-білому виконанні буде зрозумілим.

У підписах до картографічних матеріалів обов'язково вказують масштаб, а до мікрофотографій — ступінь збільшення.

Таблиці розміщують у тексті рукопису після першого посилання. Назва таблиці (шрифт Arial, кегль 9 pt., курсив) має розкривати її зміст. Таблиця за розміром має бути не більше ніж на одну сторінку і лише книжкової орієнтації. Основний шрифт у таблиці — Arial, кегль 9 pt. Примітки до таблиці або виноски розміщують в останньому рядку таблиці (шрифт Arial, кегль 8 pt.). Всі символи, абревіатури та позначення мають бути розшифровані у примітках.

Деякі правила набору тексту

Скорочення, крім загальноприйнятих, не припустимі ні в тексті, ні в ілюстраціях. Абревіатури слід розшифрувати після першого використання термінів.

Одиниці вимірювання фізичних величин слід наводити  відповідно до Міжнародної системи одиниць СІ (SI). Математичні формули й рівняння слід створювати у редакторі Microsoft Equation, що є частиною текстового редактора Microsoft Word або Open Office.

Спеціальні символи (в т.ч.  назви фірм, апаратури, препаратів, техніки та ін.) слід наводити в оригінальному написанні (не перекладати).

Посилаючись на іноземних авторів у тексті їх прізвища не перекладати.

Не варто починати абзац з цитати, ініціалів або прізвища цитованого автора.

Назви рослин та мікроорганізмів обов’язково слід дублювати латинськими.

Автору слід бути дуже уважним вписуючи терміни латинськими літерами — треба обов’язково перемикати клавіатуру (!!).

Посилання на джерела інформації в тексті рукопису слід давати у квадратних дужках і нумерувати послідовно у порядку цитування (тобто починаючи з «[1]»). Бібліографічний опис у статтях українською мовою слід оформлювати згідно з ДСТУ 8302:2015 (Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016).

Не включати у прикінцевий список використаних джерел посилання на Державні стандарти (ДСТУ, ISO) та інші нормативні документи, де описано методику досліджень і статистичні збірники. Посилатися на них потрібно у підсторінкових виносках, з наскрізною, по тексту статті, нумерацією виносок.

Посилання на авторські свідоцтва й патенти (бюлетені) треба вказувати у прикінцевому списку джерел.

Для створення списку використаних джерел англійською мовою (References) назву цитованої роботи перекладають, а всі інші дані у бібліографічному описі транслітерують (для цього можна скористатися on-line посібником: з української – http://translit.kh.ua/ .

Форматування References виконують відповідно стилю APA (AMERICAN PSYCHOLOGICAL ASSOCIATION (APA) REFERENCING STYLE).

Звертаємо Вашу увагу, що цитувати треба як класичні, так і найновіші публікації (останніх 5 років) у провідних профільних виданнях світу (англійською), обов’язково вказуючи їх DOI або  URL, правильність (активність) яких слід перевіряти.

Посилатися на рукописи (автореферати, дисертації, звіти та інші), можна лише, якщо вони доступні в мережі, тобто, мають електронну адресу (URL) розміщення повного тексту.

Приклади оформлення переліку посилань можна побачити у статтях поточного випуску збірника на сайті. Будь ласка, не застосовуйте «нумерований список» (з «Бібліотеки нумерації» в Word).

Приклади застосування розділових знаків у тексті і в ілюстраціях:

дефіс «-» — тільки в складних словах, без розділення. Приклад: «науково-технічний»;

коротке тире «–» — для позначення інтервалу, від–до, без розділення. Приклад: сторінки 12–19, роки 2001–2015, але 2017/2018 сільськогосподарський рік;

довге (стандартне) тире «—» — між словами, з розділенням. Приклад: «ґрунт — це самостійне природно-історичне тіло…».

Клавіші для набору тире: коротке – Alt+0150 або Ctr+«мінус» на цифровій клавіатурі; довге — Alt+0151 або Ctr+Alt+«мінус» на цифровій клавіатурі.

 Порядок редакційного опрацювання рукопису

Діяльність головного редактора, членів редакційної колегії і співробітників редакції збірника, пов’язана з опрацюванням і опублікуванням рукописів, ґрунтується на дотриманні етичних норм у стосунках з авторами і рецензентами (див. Про збірник /Публікаційна етика).

Всі рукописи проходять незалежне рецензування вченими, які здійснюють дослідження за близькою тематикою і мають публікації у профільних виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань України, або виданнях, що включені  в міжнародні наукометричні бази даних. Процедуру рецензування детально описано (див. Про збірник / Порядок рецензування).

Після отримання позитивного рішення від рецензента редакція надсилає автору зауваження та пропозиції рецензента і редактора, та рахунок на сплату вартості публікації. Вартість публікації однієї сторінки статті а також умови оплати вказано у частині «Фінансування та цінова політика» у розділі «Про збірник /Політика збірника».

Автор має сплатити вартість публікації за рахунком і надіслати на електронну адресу редакції скановану копію або фото банківського чеку (квитанції).

Автор зобов'язаний урахувати всі зауваження рецензента і редактора (або аргументувати відмову від запропонованих змін у рукописі) і відправити виправлений і перероблений матеріал на адресу редакції у термін не більше 30 днів. Якщо термін відправки буде перебільшено, рукопис розглядатиметься як новий.

Редакція залишає за собою право вносити корективи граматичного і стилістичного характеру і, в разі необхідності, знову повернути рукопис на доопрацювання.

Повністю підготовлений остаточний варіант рукопису надсилається автору для ознайомлення.

Після цього статтю буде надруковано у черговому випуску збірника, розміщено на сайті видання, присвоєно їй індекс DOI (digital object identifier) і зареєстровано у наукометричних та реферативних базах даних, перелічених у частині «Індексування та реферування» у розділі «Про збірник».

 Поради авторам для уникнення помилок і плагіату

Слід пам’ятати, що метою написання статті є оприлюднення, аналіз і оцінювання результатів завершеного наукового дослідження, а не постановка задач і проведення досліджень.

Для огляду літератури слід обирати оригінальні джерела — видання, де вперше опубліковано потрібний Вам аргумент.

У жодному разі не слід дублювати в тексті дані, що містяться в таблицях або рисунках.

Припустимий рівень самоцитування — не більше 5 %.

Небажаними є посилання на підручники та електронні джерела ненаукового характеру, на енциклопедії, словники та довідники.

Не скорочувати назви міст у бібліографічному описі.

Для дослівного цитування слід обов’язково застосовувати лапки («цитата») і не змінювати авторський текст у цитаті. Використовувати пробіл і три крапки для опущеної частини цитати.

Слід намагатися аналізувати інформацію, отриману з літературних джерел, використовуючи власні слова.

Автор повинен мати дозвіл на відтворення ілюстрацій (таблиць, рисунків, фото тощо), взятих у інших авторів та з різних джерел, якщо автори або правовласники забороняють використання своїх матеріалів без спеціального узгодження. Посилання на відкрите джерело, або вказівку на дозвіл на відтворення треба розмістити під кожною запозиченою ілюстрацією.

Щоб уникнути звинувачень у самоплагіаті не слід копіювати фрагменти малозміненого тексту із власних, раніше опублікованих, робіт не посилаючись при цьому на первинне джерело. Більшість редакторів і рецензентів вважають самоплагіат неправомірною поведінкою.

Слідкуйте за коректністю цитування: посилайтеся на первинні джерела, не цитуйте джерела, які прямо не стосуються теми статті, повністю і правильно оформлюйте бібліографічний опис, не допускайте неспівпадінь цитувань у тексті і переліку джерел.