Ефективність комбінування добрив із стресопротекторами та регуляторами росту для послаблення впливу абіотичних стресів на рослини
DOI:
https://doi.org/10.31073/acss90-06Ключові слова:
абіотичний стрес; мінеральне живлення; регулятори росту рослин; стресопротектори; фракційний склад води; хлорофілАнотація
Питання підвищення стійкості до екстремальних факторів набуває все більшої значущості, зростає актуальність пошуку прийомів та способів зниження впливу абіотичних стресів (посух, високих температур, заморозків) на реалізацію адаптивного потенціалу сільськогосподарських культур. Для деяких несприятливих факторів досліджено антистресову активність окремо фітогормонів, мікроелементів, мікродобрив, втім, найбільшої ефективності можна досягти шляхом комбінування необхідних елементів живлення, гормонів і регуляторів росту в оптимальній нормі. Пошукову роботу виконано з метою встановлення ефективності комбінованого застосування добрив і препаратів стресопротекторної та рістрегулівної дії, для послаблення наслідків абіотичних стресів. Однією із задач було визначення оптимальних доз та способів застосування препаратів. У лабораторному експерименті, за дією на проростання насіння (за показниками: схожість, енергія, дружність і швидкість проростання), визначили набір компонентів для комплексування в інтегрованих препаратах. В результаті створили два комплексних стресопротектори (набори окремих препаратів) для послаблення наслідків абіотичних стресів. Перший – СПн, призначено для обробки насіння перед посівом; до нього входять комплекс мікроелементів, триполіфосфат натрію, фітогормони та кремній, а також полісахарид природного походження ліпкогенної композиції. Другий препарат – СПп, який призначено для підживлення вегетуючих рослин, містить ті самі компоненти, а також комплекс амінокислот L-конфігурації та макроелементи живлення у мінеральній формі. Дію комплексних препаратів на фоні мінерального удобрення (N30P30K30) дослідили впродовж одного вегетаційного періоду у двох дрібноділянкових дослідах на посівах ячменю. Найбільший вплив на урожай ячменю зафіксовано за комбінування мінеральних добрив із застосуванням передпосівної обробки насіння препаратом СПн у дозі 1 л/т та одноразового підживлення рослин протягом вегетації препаратом СПп у нормі 1,0 л/га або по 0,5 л/га двічі протягом вегетації.
Посилання
References
Waraich E.A, Ahmad R., Ullah S., Ashraf M.Ya., Ehsanullah. 2011. Role of mineral nutrition in alleviation of drought stress in plants. Australian Journal of Crop Science. 5(6). P. 764-777 URL: https://www.researchgate.net/ publication/236119726_Role_of_mineral_nutrition_in_alleviation_of_drought_stress_in_plants.
Zhuk O.I. 2011. Formation of adaptive response of plants to water deficiency. Physiology and biochemistry of plant cultures. 43(1). P. 26-37. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/66347/03-Zhuk.pdf?sequence=1. (Ukr.).
Kudoyarova G.R., Dodd I.C., Veselov D.S., Rothwell S.A., Veselov S.Yu. 2015. Common and specific responses to availability of mineral nutrients and water. J. Exp Bot. Apr. 66(8). P. 2133–2144. DOI: https://doi.org/10.1093/jxb/erv017.
IAEA (International Atomic Energy Agency). Nutrient and water management practices for increasing crop production in rainfed arid/semi-arid areas. IAEATECDOC-1468. IAEA, Vienna, Austria. 2005. 120 p. URL: https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/te_1468_web.pdf.
Selye H.A. 1936. Syndrome produced by diverse nocous agent. Nature. 138. P. 32. DOI: https://doi.org/10.1038/138032a0
Kolupaev Yu.E., Karpets Yu.V. 2010. Formation of adaptive reactions of plants to the action of abiotic stressors. Kuiv: Osnova. 352 p. (Rus.).
Kolupaev Yu.E., Gorelova E.I., Yastreb T.O. 2018. Mechanisms of plant adaptation to hypothermia: the role of the antioxidant system. Visnyk of KhNAU. Biology. №1. P. 6-33. (Rus.).
Pyatygin S.S. 2008. Stress in plants: a physiological approach. Journal. general biology. 69. № 4. P. 294–295. (Rus.).
Vedenichova N.P., Kosakivska I.V. 2017. Cytokinins as regulators of plant ontogenesis under different growth conditions. Kyiv: Nash format, 200 p. (Ukr.).
Kushnir O.V., Kuryata V.G. 2018. Physiological bases of application of phytohormones and antihiberelin drugs in plant growing. Modern problems of biological science and methods of its teaching in higher education institutions. P. 244–261. (Ukr.).
Kefeli V.I., Vlasov P.V., Prusakova L.D. 1990. Natural and synthetic regulators of plant ontogenesis. T. 7. Moscow: series of plant physiology, 1990.157 p. (Rus.).
Polyanchikov S., Kapitanska O. 2018. The market of biostimulants: prospects for development in Ukraine. URL: http://infoindustria.com.ua/rinok-biostimulyatoriv-perspektivi-dlya-rozvitku-v-ukrayini/ (Ukr.).
Popov A.I. 2004. Humic substances, properties, structure, education. St. Petersburg. 248 p. (Rus.).
Sergienko V. 2018. Growth regulatory and protective effect of humic substances. Agribusiness Today. URL: https://tdnasinnya.com/uk/statti/inshi/140-ristregulyuyuchij-ta-zaxisnij-efekt-guminovix-rechovin (Ukr.).
Van Oosten M.J., Pepe O., De Pascale S., Silletti S., Maggio A. 2017. The role of biostimulants and bioeffectors as alleviators of abiotic stress in crop plants. Chem. Biol. Technol. Agric. 4: 5. DOI: https://doi.org/10.1186/s40538-017-0089-5
Vikhreva V.A., Lebedeva T.B., Nadezhkina E.V. 2011. The use of anti-stress drugs for Рherbicidal treatment of spring barley crops. Agrochemistry. № 5. Р. 46-53. URL: http://naukarus.com/primenenie-antistressovyh-preparatov-pri-gerbitsidnoy-obrabotke-posevov-yarovogo-yachmenya (Rus.).
Saporta R., Bou C., Frías V., Mulet J.M. 2019. A Method for a Fast Evaluation of the Biostimulant Potential of Different Natural Extracts for Promoting Growth or Tolerance against Abiotic Stress. Agronomy. 9. 143. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy9030143.
Osipova L.V., Kurnosova T.L., Bykovskaya I.A. 2016. Increasing the adaptive potential of spring barley (Hordeum Vulgare l.) under the action of abiotic stress. Problems of agrochemistry and ecology. 3. P. 48-51. URL. http://agroproblem.soil.msu.ru/index.php/content/10-uncategorised/nomer/statya/86-2016-3-48 (Rus.).
Kolupaev Yu.E., Yastreb T.O., Lugovaya A.A. 2016. The role of jasmonates in plant adaptation to abiotic stress. Plant physiology and genetics. 48(2). P. 95-111. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID =&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=FBKR_2016_48_2_3 (Rus.).
Grinchenko A.L. 1981. Growth retardants in world crop production (industrial and decorative crops). Moscow. 92 p. (Rus.).
Sorokin A., Evdokimov N., Tsevdenova A. 2017. Efficiency of the biological product Energiya M under conditions of acute drought. Chief agronomist. 1. P. 12-15. (Rus.).
Zholkevich V.N. 1989. Water exchange of plants. Moscow: Nauka. 256 p. (Rus.).
Galasheva A.M. 2013. Fractional composition of water in the leaves of apple varieties (Malus Mill). J. Variety research and protection of plant variety rights. 1(18). P. 18-21. (Rus.).
Li T., Jia K.P., Lian H.L., Yang X., Li L., Yang H.Q. 2014. Jasmonic acid enhancement of anthocyanin accumulation is dependent on phytochrome A signaling pathway under far-red light in Arabidopsis. Biochem. Biophys. Res. Commun. 454: 78-83. DOI: 10.1016/j.bbrc.2014.10.059
Saglam A., Saruhan N., Terzi R., Kadroglu A. 2011. The relations between antioxidant enzymes and chlorophyll fluorescence parameters in common bean cultivars differing in sensitivity to drought stress. Russian Journal of Plant Physiology. 58(1). P. 60-68.
Kozhukhar T.V, Kokhan S.S, Kirichenko O.V. 2010. The effect of pre-sowing treatment of seeds with biological compositions and mineral fertilizers on the content of chlorophyll in the leaves of winter wheat. Bioresources and nature management. 2(1/2). P. 49-54. (Ukr.).
Nikolaeva M.K., Maevskaya S.N., Shugaev A.G., Bukhov N.G. 2010. Influence of drought on chlorophyll content and activity of antioxidant enzymes in leaves of three wheat varieties differing in productivity. Plant physiology. 57(1). P. 94-102. (Rus.).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Поширення статті здійснюється на умовах ліцензії відкритого доступу Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
