Новітні інтегративні методи дослідження стабілізації органічного вуглецю за різного обробітку ґрунту
DOI:
https://doi.org/10.31073/acss90-02Ключові слова:
вуглекислий газ; гумінові кислоти; інтегративні методи; комплексні спектроскопічні методи; обробіток ґрунту; органічний вуглецьАнотація
У землеробстві однією з технологій повернення втраченого органічного вуглецю є мінімальні та нульовий способи обробітку ґрунту, які сприяють підвищенню вмісту органічної речовини й глобальній стабілізації вуглекислого газу. Але ефективність секвестрації вуглецю в ґрунті обмежена через те, що органічний вуглець швидко вивільняється з ґрунту з поверненням до оранки. Цим і обумовлена актуальність дослідження процесів реагування гумусових молекул, що ведуть до структурування органічної речовини ґрунту, для управління секвестрацією вуглецю та інтегративного моніторингу емісії СО2. Метою роботи було виявити процеси реагування гумінових молекул як цілісної супрамолекулярної системи, що визначають стабілізацію ґрунтового вуглецю та обумовлюють динаміку емісії СО2 з ґрунту з використанням інтегративних біофізико-хімічних параметрів (комплексними спектроскопічними методами). Досліджували зміни інтегрованих характеристик спектрів у комплексному спектроскопічному аналізі всього екстракту гумінових кислот чорнозему типового для виявлення впливу різних способів обробітку на динаміку емісії СО2 з ґрунту. Комплексний спектроскопічний аналіз виконано в лабораторіях ХНУ імені В. Н. Каразіна та Науково-технологічного комплексу “Інститут монокристалів”. Інструментальний контроль інтенсивності виділення діоксиду вуглецю з поверхні ґрунту проводили за допомогою портативного газоаналізатора testo 535. За результатами досліджень сучасними спектроскопічними методами нефракціонованих екстрактів гумінових кислот чорнозему типового за різного обробітку виявлено процеси переорганізації гумінової супраструктури, які характеризуються перебудовою міжмолекулярних сил, що зумовлює зміну реакційної здатності та стабільності гумінових кислот. Виявлено, що гумінова супраструктура орного чорнозему типового характеризується високою молекулярною рухомістю, зумовленою гідрофільною позитивною гідратацією та доброю розчинністю, високою сорбційною та комплексоутворювальною здатностями, але слабкою здатністю закріплюватися, внаслідок міграційного «розсіювання» вглиб ґрунтового профілю. Доведено, що найбільшими сумарними обсягами емісії СО2 з чорнозему типового характеризується технологія прямого посіву (нульового обробітку), чому сприяє кращий водний режим та більш повна мінералізація рослинних решток на поверхні ґрунту. За основного обробітку способом дискування на 10-12 см річні втрати вуглецю найменші. Систематична оранка (6 років поспіль) призвела до зменшення вмісту лабільної органічної речовини і фульвокислот та зниження потенційної здатності до продукування СО2 у верхньому шарі ґрунту порівняно з поверхневим обробітком та технологією прямого посіву.
Посилання
References
Perminova I.V. 2008. Humic substances - a challenge to chemists of the XXI century. Himiya i zhizn'. № 1. P. 50-56. URL: https://istina.msu.ru/publications/article/3668102/ (Rus.).
Lal R., Mohtar R.H., Assi A.T., Ray R., Baybil H., Lahn M. 2017. Soil as a Basic Nexus Tool: Soils at the Center of the Food–Energy–Water Nexus. Curr Sustainable Renewable Energy Rep 4. P. 117–129. DOI: https://doi.org/10.1007/s40518-017-0082-4.
Piccolo A., Spaccini R., Drosos M., Vinci G., Cozzolino V. 2018. The Molecular Composition of Humus Carbon: Recalcitrance and Reactivity in Soils. The Future of Soil Carbon, Its Conservation and Formation, Edition: 1st, Chapter: 4, Publisher: Academic Press, Editors: Garcia Carlos, Nannipieri Paolo, Hernandez Teresa. P. 87-124. DOI: 10.1016/B978-0-12-811687-6.00004-3.
Semenov V.M., Kogut B.M. 2015. Soil organic matter. Moscow: GEOS. 233 p. (Rus.). URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=25705091.
Piccolo A. 2002. The supramolecular structure of humic substances. A novel understanding of humus chemistry and application in Soil Science. Advances in Agronomy. № 75. P. 57-133. DOI: https://doi.org/10.1016/s0065-2113(02)75003-7.
Piccolo А., Spaccini R., Nieder R., Richter J. 2004. Sequestration of a Biologically Labile Organic Carbon in Soils by Humified Organic Matter. Climatic Change. V. 67(2). P. 329-343. DOI: https://doi.org/10.1007/s10584-004-1822-1.
Nuzzo A., Piccolo A. 2013. Enhanced catechol oxidation by heterogeneous biomimetic catalysts immobilized on clay minerals. Journal of Molecular Catalysis A: Chemical. V. 371. P. 8-14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.molcata.2013.01.021.
Nuzzo A., Piccolo A. 2013. Oxidative and Photoxidative Polymerization of Humic Suprastructures by Heterogeneous Biomimetic Catalysis. Biomacromolecules. V. 14, P. 1645-1652. DOI: https://doi.org/10.1021/bm400300m.
Nebbioso A., Piccolo A., Spaccini R. 2011. Humeomics for a structure-bioactivity relationship of Humic Substances. Geophysical Research Abstracts. Vol. 13. P. 10961. URL: https://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2011/EGU2011-10961.pdf.
Nebbioso A., Piccolo A. 2012. Advances in humeomics: enhanced structural identification of humic molecules after size fractionation of a soil humic acid. Anal. Chim. Acta. V. 720. P. 77-90. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aca.2012.01.027.
Dobrovol'skij G.V. 2003. Structural and functional role of soils and soil biota in the biosphere. Moscow: Nauka. 364 p. (Rus.).
Dobrovol'skij G.V., Nikitin E. 1990. Soil functions in the biosphere and ecosystems. Moscow: Nauka. 261 p. (Rus.).
Cole K. Soil CO2. 1995. [Electronic resource]. Access mode : www.global/carbon/reservoirdata.htm.
Malhanova E.V. 2007. Carbon dioxide emission by permafrost soils in the south of the Vitim plateau: author. dis. PhD: [special] 03.02.13 "Soil science". Ulan-Ude. 19 p. (Rus.).
Zagirova S.V. 1999. The structure of the assimilation apparatus and CO2-gas exchange in conifers. Ekaterinburg.108 p. (Rus.).
Zagirova S.B. 2000. Structure and CO2-gas exchange of needles. Plant physiology. T. 47. No. 6. P. 825-830. (Rus.).
Medvedev V.V. 2010. Soil no-till in European countries. Kharkiv: EDENA ltd. 202 p. (Ukr.).
Medvedev V.V. 1988. Optimization of agrophysical properties of chernozems. Moscow: Agropromizdat. 158 p. (Rus.).
Viter A.F. 1973. Dynamics of carbon dioxide in soil air. Coll. scientific. papers of scientific research institute of agricultural. Central Chernozem Belt. Voronezh. T. 10. - P. 13-17. (Rus.).
Viter A.F., Tursov V.I., Dokuchaeva V.V. 1985. Carbon dioxide as an element of plant nutrition and its regulation by various soil treatments. Influence of technological cultivation of agricultural crops on soil fertility. Voronezh. P. 134-140. (Rus.).
Masyutenko N.P., Masyutenko M. 2013. Carbon dioxide flows from typical chernozem during the growing season. Loss of carbon from soil organic matter depending on anthropogenic factors and slope exposure. Materials of the international scientific conference "The current state of chernozems". Rostov-on-Don. P. 188-190. (Rus.).
Orlov D.S. 1993. Properties and functions of humic substances. Humic substances in the biosphere. Moscow: Nauka. 237 p. (Rus.).
Bahshiev N.G. 1987. Introduction to molecular spectroscopy. Leningrad: LSU. 216 p. (Rus.).
Cabaniss S.E., McVey I.F. 1995. Aqueous infrared carboxylate absorbances: aliphatic monocarboxylates. Spectrochim Acta. V. 51. P. 2385-2395.
Cabaniss S.E., Leenheer J.A., McVey I.F. 1998. Aqueous infrared carboxylate absorbances: aliphatic di-acids. Spectrochim Acta. V. 54. P. 449-458. DOI: https://doi.org/10.1016/S1386-1425(97)00258-8.
Ingrem D. 1972. Electron paramagnetic resonance in biology. Moscow: Mir. 295 p. (Rus.).
Zhilyakova T.A., Gorobchenko O.A., Nikolov O.T., Golubnichaya G.V. 2015. Microwave dielectrometry of biotechnological liquids. Kyiv: Project "Naukova Kniga". 109 p. (Rus.).
Nikolov O.T., Zhilyakova T.A. 1991. Measurement of the complex dielectric constant of liquid dielectrics with high losses. Journal of Physical Chemistry. No. 5. T. 65. P. 1417-1420. (Rus.).
Siabruk O.P., Chechuj O.F. 2016. Methods for measuring the intensity of CO2 emissions in the soil-plant system / Ed. M.M. Mіroshnichenko. Kharkiv, National Scientific Center "Institute for soil science and agrochemistry research named after O. N. Sokolovsky". 36 p. (Ukr.).
Meteorological glass thermometers. Specifications: GOST 112-78. [Valid. from 1981-01-01]. Moscow: Standartinform, 2006.15 p. (Rus.).
Soil quality. Determination of dry matter and moisture by weight. Gravimetric method (ISO 11465: 1993, IDT): DSTU ISO 11465-2001. [Valid from 2003-01-01]. Кyiv: Derzhspozhivstandart Ukraine, 2002. 10 p. (National standard of Ukraine). (Ukr.).
Makarov B.N. 1957 Simplified method for determination of soil respiration. Pochvovedenie. No. 9. P. 119-122. (Rus.).
Larina N.K., Kasatochkin V.I. 1966. Spectral methods for studying humic substances in soils. Moscow. 171 p. (Rus.).
Orlov D.S. 1966. Spectrophotometric analysis of humic substances. Pochvovedenie. №11. P. 120-130. (Rus.).
Pankratova K.G., Schelokov V.I., Sazonov Yu.G. 2005. The use of diffuse reflective IR spectroscopy for rapid assessment of the content of humic acids in humic preparations. Agrohimiya. No. 7. P. 77-86. (Rus.).
Ayton G.S., Noid W.G., Voth G.A. 2007. Multiscale modeling of biomolecular systems: in serial and in parallel. Curr Opin Struct Biol. V. 17. P.192–198.
Lehn J.M. 2002. Toward complex matter: Supramolecular chemistry and self-organization. PNAS. V. 99. P. 4763-4768.
Marsh`ell E. 1981. Biophysical chemistry. Moscow: Mir. T.1. 360 p.
Rubin A.B. 1966. Biophysics. Moscow: Book House «Universitet». T. 1, 2. 488 p.
Libov V.S. 1980. Advances and prospects of using the local field method in the study of spectral manifestations of resonant interactions in a condensed medium. Journal of Physical Chemistry. Issue 4, T. 54. P. 817-828. (Rus.).
Pédrot M., Davranche M. 2010. Dynamic structure of humic substances:rare earth elements as a fingerprint. J. Colloid Interface Sci. V. 345. P. 206-221. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcis.2010.01.069
Gonzalez P., Martin-Neto L., Saab S., Novotny E., Milori D., Dfgnato V., Colnago L., Melo V., Knicker H. 2004. Characterization of humic acids from a Brazilian Oxisol under different tillage systems by EPR, 13C NMR, FTIR and fluorescence spectroscopy. Geoderma. V. 118(3-4). P. 181-190. DOI: https://doi.org/10.1016/S0016-7061(03)00192-7
Kudeyarova A.Yu. 2001. On the informative value of the electronic spectra of humic substances. Pochvovedenie. № 11. P. 1323- 1331. (Rus.).
Kudeyarova A.Yu. 2007. Application of fundamental principles of chemistry to understanding the mechanisms of formation and transformation of humic substances (review of literature and our own experimental data). Pochvovedenie. № 9. P. 1048-1063. (Rus.).
Kudeyarova A.Yu. 2007. Electron spectroscopy as a method for studying the effect of anions, mineral acids and fertilizers on the structural characteristics of humic acids. Agrohimiya. № 11. P. 71-84. (Rus.).
Piccolo A., Stevenson F.J. 1982. Infrared spectra of Cu2+, Pb2+ and Ca2+ complexes of soil humic substances. Geoderma. V. 27. P. 195-208.
Stevenson F.J., Gosh K.M. 1971. Infrared spectra of humic acid and related substances. Geochimica et Cosmochimica Acta. V. 35. P. 471-483.
Al'tshuler S.A., Kozyrev B.M. 1972. Electronic paramagnetic resonance of compounds of elements of intermediate groups. M.: Nauka. 366 p. (Rus.).
Skryl'nik E.V., Shevchenko M.V., Popіrnij M.A., Nikolov O.T. 2018. Conformational rearrangements of the humic acid suprastructure of typical chernozem depending on the methods of soil cultivation / Bulletin of the National Academy of Sciences of Belarus. Biological Science Series. No. 2, T. 63. P. 209-221. (Rus.).
Kustov A.V. 2012. Thermodynamics of hydrophobic effects in binary and ternary systems containing tetraalkylammonium ions, amino acids and non-electrolytes: author. dis. doctor chem. sciences: [special] 02.00.04. Ivanovo. 22 p. (Rus.).
Kutulya L.A., Pivovarevich L.P., Surov Yu.N. 1973. Proton-acceptor ability of heteroaromatic methyl ketones in the formation of H-complexes with phenol. React. ability org. connections. Issue. 1, T.10. P. 119-127. (Rus.).
Kutulya L.A., Pivovarevich L.P., Surov Yu.N. 1975. Proton-acceptor ability of arylideneacetones and their heterocyclic analogs in the formation of an H-bond. Org. chemistry magazine. Issue. 10, T. 2. P. 2094-2099. (Rus.).
Emil S., Kinsinger C. Integration of omics sciences to advance biology and medicine. Clin Proteomics. 2014. № 11(1). 45 p.
Nebbioso A., Piccolo A. Basis of a humeomics science: chemical fractionation and molecular characterization of humic biosuprastructures. Biomacromolecules. 2011. V. 12. P. 1187-1199.
Naumovs'ka O.І. 2003. Changes in the indicators of physicochemical and biological properties of chernozem of the typical Right-Bank Forest-Steppe in the conditions of application of soil protection technologies: author's ref. PhD: [special] 06.01.03 "Agrosoilscience and agrophysics". Kyiv: NAAN. 24 p. (Ukr.).
Agren G.I., Hyvonen R., Nilsson T. 2007. Are Swedish forest soils sinks or sources for CO2 - model analyses based on forest inventory data? Biogeochemistry. № 82. Р. 217-227.
Raich J.W. Schlesinger W.N. 1992. The global carbon dioxide flux in soil respiration and its relationship to vegetation and climate. Tellus. V. 44B. P. 81-89.
Davidson E.A., Savage K., Verchot L.V. Minimizing artefacts and biases in chamber based measurements of soil respiration. Agricultural and Forest Meteorology. 2002. №113. Р. 21–37.
Trofimenko P.І., Borisov F.І. 2014. Determination of carbon mass during its release from the soil using a gas analyzer. Vіsnik ZhNAEU. Zhytomyr. № 2. P. 345-349. (Ukr.).
Trofimenko P.I., Siabruk O.P., Borisov F.I., Miroshnychenko M.M., Tsapko Yu.L., Trofimenko N.V. 2019. The method of determining the intensity of gas emissions from the soil (for example CO2). Kharkiv, National Scientific Center "Institute for soil science and agrochemistry research named after O.N. Sokolovsky". 29 p. (Ukr.).
Lifeng H., Li H., Zhang X. 2008. Using сonservation tillage to reduce greenhouse gas emission in northern Сhina. Department of Agricultural Engineering. China Agricultural University. Р. 78-82.
Emtsev V., Mishustin E. 2006. Microbiology (6th edition). Moscow: Drofa, 2006. P. 112-116. (Rus.).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Поширення статті здійснюється на умовах ліцензії відкритого доступу Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
