Особливості целюлозолітичної активності ґрунту під впливом барди мелясної
DOI:
https://doi.org/10.31073/acss99-09Ключові слова:
барда мелясна; целюлозолітична активність; мікробіологічна активність ґрунту; органічні добрива; дерново-підзолистий ґрунтАнотація
У статті наведено результати трирічних досліджень з оцінювання впливу барди мелясної на целюлозолітичну активність дерново-слабопідзолистого зв’язано-піщаного ґрунту (Albic Arenosols) Західного Полісся України. Дослідження проводили у 2023–2025 роках. Оцінювали ефективність прямої дії барди мелясної за вирощування картоплі та її післядії у перший (пшениця озима) та другий (овес) роки. Целюлозолітичну активність ґрунту визначали шляхом урахування інтенсивності розкладу целюлози за методом Мішустіна
з використанням лляного полотна, яке закладали у два верхні шари ґрунту (0–20 і
20–40 см). Було встановлено, що внесення барди мелясної, незалежно від року спостереження, істотно посилює целюлозолітичну активність ґрунтової мікробіоти, й інтенсивність ефекту зростає пропорційно дозі внесення. Максимальні значення отримано за норми 30 т/га, що свідчить про високу ефективність барди як джерела легкодоступного органічного вуглецю та стимулятора мікробіологічних процесів. Під час досліджень встановлено пролонгований ефект дії барди мелясної на мікробіологічну активність.
У період післядії першого року целюлозолітична активність залишається помітно підвищеною порівняно з контролем, у другий рік інтенсивність розкладу целюлози знижується, проте залишається більш високою, ніж на контрольному варіанті, що підтверджує пролонгований характер дії барди мелясної. Отримані результати вказують на здатність барди мелясної істотно посилювати ґрунтові мікробіологічні процеси, забезпечувати тривале збільшення інтенсивності розкладання органічної речовини та поліпшувати загальний біологічний стан ґрунту. Зроблено висновок про доцільність використання барди мелясної як ефективного органічного добрива на дерново-підзолистих ґрунтах, а також висловлено припущення щодо потенційно можливої оптимізації мікробіологічних процесів у малородючих ґрунтах Полісся.
Посилання
Iutynsʹka, H. O. (2006). Soil Microbiology. Kyiv: Aristey [in Ukrainian].
Kovalets, Y. M. (2007). Transformation of humus status of sod-podzolic soils of Ukrainian Western Polissya under the influence of long-term agricultural use. Collection of scientific papers of Podolsk Agrarian Technical University, 1(15), 251–253 [in Ukrainian].
Lyko, D. V., Lyko, S. M., Portukhay, O.I., & Bezverkha, O. V. (2017). Cellulolytic activity of sod-podzolic soils on different biotops. Agroecological Journal, 4, 53-57. https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2017.219729 [in Ukrainian].
Povkh, O. V., & Merlenko, I. M. (2013). State of microbiocenosis of sod-podzolic soil under the influence of organic fertilizers and bacterial substance. Collection of scientific papers of Sumy National Agrarian University, 3, 61–64 [in Ukrainian].
Ahmed, O., Sulieman, A. M. E., & Elhardallou, S. B. (2013). Physicochemical, chemical and microbiological characteristics of vinasse, a by-product from ethanol industry. American Journal of Biochemistry, 3(3), 80-83. https://doi.org/10.5923/j.ajb.20130303.03
Anderson, T. H. (2003). Microbial eco-physiological indicators to asses soil quality. Agriculture, Ecosystems and Environment, 98(1-3), 285-293. https://doi.org/10.1016/S0167-8809(03)00088-4
Palmonari, A., Federiconi, A., Cavallini, D., Sniffen, C. J., Mammi, L., Turroni, S. … Formigoni, A. (2023). Impact of molasses on ruminal volatile fatty acid production and microbiota composition in vitro. Animals (Basel), 13(4), 728. https://doi.org/10.3390/ani13040728
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Поширення статті здійснюється на умовах ліцензії відкритого доступу Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
