Вплив тривалого внесення добрив на агрохімічні показники чорнозему типового та якість зерна пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.31073/acss94-03Ключові слова:
мінеральні добрива; чорнозем типовий; агрохімічні показники ґрунту; пшениця озимаАнотація
Метою статті є викладення результатів аналітичних досліджень з оцінювання змін у параметрах властивостей ґрунту у польовому стаціонарному досліді під впливом 28-річного внесення різних видів і комбінацій мінеральних добрив на двох агрофонах у сівозміні. Дослід закладено 1990 року на чорноземі типовому важкосуглинковому (Haplic Chernozem) у дослідному господарстві «Граківське», що належить ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», у Чугуївському районі Харківської області, з метою ведення агроекологічного моніторингу в умовах інтенсивного землеробства для встановлення допустимого рівня навантаження інтенсивної хімізації на фізичні, хімічні й біологічні ґрунтові процеси. У пробах ґрунту, відібраних у 2019 р. з шару 0-30 см, визначали рН ґрунтового розчину та вміст таких компонентів ґрунту: гумус; мінеральні сполуки азоту; нітратний азот; амонійний азот; рухомі сполуки фосфору; рухомі сполуки калію, а також визначали якість зерна пшениці озимої за вмістом клейковини. Результати вимірювань порівнювали з параметрами вихідного стану ґрунту в 1990 р. з метою виявлення змін, які відбулися, після тривалої дії різних видів добрив. Сім варіантів досліду з різними комбінаціями добрив та контрольний варіант — без добрив розміщено на двох агрофонах — природний (вносили тільки мінеральні добрива) і післядія гною (вносили мінеральні добрива та гній). Загальний висновок: На чорноземі типовому в зоні Лісостепу лівобережного високого України тривале (28 років) застосування мінеральних добрив на природному агрофоні негативно впливає на реакцію ґрунтового розчину і загальний вміст гумусу та позитивно — на накопичення в ґрунті рухомих сполук азоту, фосфору й калію. На агрофоні післядії гною негативний вплив мінеральних добрив на властивості ґрунту проявляється меншою мірою. Внесення азотних і фосфорних добрив у нормах N60 P120 забезпечує вміст клейковини в зерні пшениці озимої на рівні 25 %, що відповідає нормативним вимогам до зерна другого класу групи А.
Посилання
References
Truskavetskyi, R. S., & Tsapko, Yu. L. (2016). Fundamentals of soil fertility management: monograph (pp. 11-32). Kharkiv.
Balyuk, S. A., Nosko, B. S., & Skrylnyk, E. V. (2016). Modern problems of biological degradation of chernozems and methods of preserving their fertility. Buletin of Agrarian Science, 1, 11-17.
Tonkha, O. L., Sychevskyi, S. O., Pikovskaya, O. V., & Kovalenko, V. P. (2018). Modern approach in farming based on estimation of soil properties variability. Paper presented at the 12th International Scientific Conference & Quot; Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment & Quot.
Major, J., Lehmann, J., Rondon, M., & Goodale, C. (2010). Fate of soil-applied black carbon: downward migration, leaching and soil respiration. Global Change Biology, 16, 1366–1379. doi: 10.1111/j.1365-2486.2009.02044.x
Li, J., Hernandez-Ramirez, G., Kiani, M., Quideau, S., Smith, E. G., Janzen, H. H., Larney, F. J., & Puurveen, D. (2018). Soil organic matter dynamics in long-term temperate agroecosystems: rotation and nutrient addition effects. Canadian J. of Soil Science, 98(2), 232-245. doi: 10.1139/cjss-2017-0127
Malakouti, M. J. (2008). The effect of micronutrients in ensuring efficient use of macronutrients. Turkish J. of Agriculture and Forestry, 32(3), 215-220. Article 7. Retrieved from: https://journals.tubitak.gov.tr/agriculture/vol32/iss3/7
Nosko, B. S. (2013). Soil nitrogen regime and its transformation in agroecosystems (pp. 4-35). Kharkiv.
Kanivets, V. I. (2001). Life of the soil. Edition 2, supplemented (pp. 5-44). Kyiv.
Thian, A., & Egashira, K. (2008). Evaluation of phosphorus status of some upland soils in Myanmar. Journal of the Faculty of Agriculture, Kyushu University, 53(1), 193-200. doi: 10.5109/10092
Nosko, B. S. (2017). Phosphorus in soils and agriculture in Ukraine (pp.248-318). Kharkiv.
Khrystenko, A. O. (2017). Soil potassium status and fertilizer efficiency. Kharkiv.
King, A. E., Congreves, K. A., Deen, B., Dunfield, K. E., Voroney, R. P., & Wagner-Riddle, C. (2019). Quantifying the relationships between soil fraction mass, fraction carbon, and total soil carbon to assess mechanisms of physical protection. Soil Biology and Biochemistry, 135, 95-107. doi: 10.1016/j.soilbio.2019.04.019
Baliuk, S. A., & Lisovyi, M. V. (Eds.). (2016). Handbook of regulatory quality indicators of agricultural crops in different soil and climate zones of Ukraine: directory and normative information. Kharkiv.
Baliuk, S. A., & Miroshnichenko, M. M. (Eds.). (2016). The system of fertilization of agricultural crops in agriculture of the beginning of the XXI century (pp. 295-368). Kyiv.
Solanki, P., Bhargava, A., Chhipa, H., Jain, N., & Panwa, J. (2015). Nano-fertilisers and their smart delivery system (pp. 81-101). In: M. Rai, C. Ribeiro, L. Mattoso, & N. Duran (Eds.). Nanotechnologies in Food and Agriculture. Springer. Switzerland. doi: 10.1007/978-3-319-14024-7_4
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Поширення статті здійснюється на умовах ліцензії відкритого доступу Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
