Порівняльна морфолого-генетична характеристика опідзолених ґрунтів плакорного і схилових місцеположень

Анотація

У статті систематизовано результати порівняльних польових і камеральних досліджень і наведено детальний опис та розглянуто фактори впливу на морфологічні характеристики генетичних горизонтів опідзолених ґрунтів — темно-сірих опідзолених важкосуглинкових на лесі й лучного опідзоленого важкосуглинкового на делювії, у схилових і плакорному місцеположеннях. Дослідження вели на території Харківської області України у Лівобережному Лісостепу. У польових і лабораторних дослідженнях за нормативними процедурами та стандартизованими методами визначали такі показники: морфологічні характеристики ґрунту; вміст гумусу; гранулометричний склад; температура ґрунту. Встановлено, що досліджувані ґрунти мають спільні й відмінні ознаки, як за морфологічною будовою профілю, так і властивостями, на що впливає рельєф/мікрорельєф, клімат/мікроклімат, через різні рівні накопичення вологи та інсоляції на плакорних і схилових територіях. До спільних морфологічних ознак профілів опідзолених ґрунтів віднесено такі: текстурна диференційованість; ущільненість ілювійованих горизонтів; темно-сіре забарвлення; горіхувато-призмоподібна форма структурних окремостей. Відмінності констатовано щодо загальної потужності профілю ґрунту, глибини гумусованої частини, характеру переходів між горизонтами, наявності новоутворень та глибини залягання карбонатів (за реакцією на 10 % HCl). Відмінності за потужністю гумусованої частини профілю визнано не істотними у профілях темно-сірих опідзолених ґрунтів (крім сильноксероморфного) із різним рівнем зволоженості, що вказує на однакову пріоритетну роль колишньої деревної рослинності у минулих етапах процесу ґрунтоутворення. У лучному опідзоленому ґрунті глибина гумусованості набагато більша, що є закономірним результатом дії, на додаток до доброї зволоженості, також лучної рослинності та процесів намиву. Абсолютні значення вмісту гумусу в окремих шарах ґрунтів підтверджують зроблені висновки. У всіх ґрунтах гранулометрична фракція мулу (< 0,001 мм), як і фракція фізичної глини (< 0,01 мм), перерозподілені з глибиною як внаслідок елювіально-ілювіальних процесів так і оглинювання в ілювіальних горизонтах, що призвело до формування текстурно диференційованих профілів. Виявлені відмінності у властивостях ґрунтів означено як такі, що зумовлені різницею у генетичних процесах ґрунтоутворення за різних гідротермічних режимів у схиловому і плакорному місцеположеннях, що відображається у профільних особливостях ґрунтів, які мають бути враховані для оцінювання їх якості за формування наукових і виробничих програм збереження і відновлення ґрунтів.