Біогеохімія ґрунтового покриву в Антропоцені: потреби та можливості

Анотація

Інтенсивність трансформації компонентів біосфери протягом останніх десятиліть свідчить про докорінні зміни природних процесів і трендів антропогенними, що дозволило вченим виокремити сформовану Антропосферу в часовому етапі, названому Антропоценом. Здоров’я людини і здоров’я довкілля необхідно оцінювати з урахуванням екосистемних послуг, в яких ґрунти мають виключну роль, а значення ґрунтового покриву в біосфері залишається унікальним. Біогеохімічні взаємодії у ґрунтах відбуваються на різних рівнях і в різних часових інтервалах. Змінений антропогенними імпактами ґрунтовий покрив характеризується більшою неоднорідністю, що ускладнює оцінку його біогеохімічного статусу. Мікробні угрупування при цьому мають виключну значущість, а розуміння функцій ґрунтового покриву в біосфері та досягнення стабільного стану екосистемних послуг без урахування діяльності мікробіоти неможливе. Це вимагає перебудови методології наукових досліджень з урахуванням найновіших інструментів та підходів. Зокрема аналіз екологічних ризиків потребує трансформації схем обстеження, а визначальним у стратегії відбирання проб повинні стати показники ґрунтів. Зростає роль картографічного моделювання та районування на базі інноваційних програмних продуктів, в яких поєднано обчислення, аналіз, інтерполяцію та власне симуляцію вмісту і поведінки хімічних елементів у ґрунтах під конкретні прикладні запити та для цілей менеджменту загалом. Встановлення максимально допустимих концентрацій на основі екотоксикологіч-них досліджень – надскладне завдання, а тому й використання фонових значень або граничних рівнів залишається дискусійним. Однозначно, що характер біогео-хімічних параметрів ґрунтового покриву є конкретно-регіональний, а не загальний для будь-яких територій.